|
| 10-05-2006 :: Украина 2005/06 |
 |
"Авангард". Луцк |
 |
4000 |
 |
Березка |
| Волынь: |
Романенко, Ковалюк, Джорджевич (Максимюк, 51; Гащин, 72), Соколенко, Ряхн, Нана (Товкацкий, 23), Герасимюк, Хома, Девич, Сачко, Алози |
| Таврия: |
Тодич, Омоко, Амисулашвили, Вейкутис, Снытко (Головко, 85), Пестряков (Соляник, 39), Василяускас, Корнев, Жуниор, Ковпак, Йокшас |
 |
Сачко 45+2 (В) |
 |
Йокшас 25, Соляник 41 (Т) |
Звітний матч носив для обох його учасників різний характер. Якщо для "Волині" ця зустріч, фактично, була вирішальною в сезоні – втрата очок означала пониження в класі, то кримчани до цього моменту всі свої задачі вже вирішили і билися хіба що за престиж. До Луцька сімферопольці прибули в день гри і без свого грізного нападаючого Едмара. Бразилець пропускав зустріч з "Волинню" через дискваліфікацію. А господарі поля до матчу з "Таврією" підійшли в оптимальному складі. На своїх звичних позиціях з’явилися Марко Девіч і Андрій Соколенко, які не брали участі в грі минулого туру з "Кривбасом". Річ у тім, що у обох в пасиві нагромадилося по три жовті картки і, щоб уникнути дискваліфікації, тренерський штаб лучан вирішив приберегти Девіча і Соколенка для вирішальної битви з "Таврією".
Всі футболісти глибоко прониклися становищем, в якому опинився клуб, і на тренуваннях працювали з повною самовіддачею. А за день перед грою "Волинь" у повному складі відвідала один з луцких храмів. Адже дійсно, окрім своїх власних сил, лучанам доводилося сподіватися на волю провидіння, бо у вирішальному турі не все залежало від самої "Волині", а й від результатів матчів за участю основних конкурентів в боротьбі за виживання у вищій лізі – "Кривбаса", "Арсенала" і ФК "Харків". Але Фортуна немов познущалася над командою і уболівальниками з Луцька. Всі конкуренти "Волині" на трьох набрали в заключному турі лише очко, але сама "Волинь" так і не змогла на своєму рідному полі зламати опір "Таврії".
Хоча дорікнути в чомусь футболістам нашої команди дуже складно. Всі гравці віддавалися грі не те що на сто, а навіть на всі двісті відсотків.
А тепер щодо самої гри. Вже перші хвилини могли поховати усі сподівання лучан на позитивний результат. Захист “Волині” помітно нервував і дозволяв супернику робити все що завгодно. На 8-й хвилині одразу троє гравців “Таврії”, скориставшись помилкою Соколенка виходили на ворота Романенка. Ситуацію досить несподівано розрядив Марко Девіч (серб у цій грі взагалі виділявся найбільше). Наздогнавши Годоя він спочатку вибив у нього з-під ніг м’яч, а потім просто виьив шкіряну кулю у середину поля. За мить Годой знову виходив сам на сам з Романенком, та наш голкіпер відтіснив бразильця на кут штрафного майданчика й не дозволив навіть пробити по воротах. Ці випади гостей стали для господарів поля холодним душем. “Волинь” почала грати обережніше, створювати і… втрачати моменти. Дві чудових можливості вивести лучан вперед змарнував Алозі. Одного разу воротам Тодіча загрожував Хома, але голкіпер кримчан парирував його удар. Час ішов, а м’яч продовжував оминати ворота “Таврії”. На 37-й хвилині “Волинь” заробила право на штрафний приблизно з тієї ж точки, звідки Девіч двічі забивав футбольному клубу “Харків”. Ось і цього разу до м’яча підійшов Марко. Удар у нього вийшов, що треба, але свої ворота ціною травми врятував Копак. Форвард “Таврії” стояв у стінці і високо вистрибнув під час удару, підставивши під м’яч голову. Оскільки удар виявився доволі потужним, Ковпак опинився у нокдауні.
Вже на доданих хвилинах першого тайму стався момент, який наш капітан Василь Сачко напевно згадуватиме ще дуже довго. За порушення проти Алозі арбітр призначив 11-метровий у ворота сімферопольців. Сачко з “точки” пробив невдало, що дозволило голкіперу гостей Саші Тодічу цей удар відбити. Одразу по перерві Сачко і Тодіч мали ще одну очну дуель. Василь розстрілював ворота “Таврії” метрів з семи. І цього разу переможцем вийшов голкіпер, перевівши м’яч на кутовий. Потім команди по разу обмінялися небезпечними моментами, після чого гра повністю перейшла на половину поля гостей, де й закінчилася після фінального свистка. Навала, влаштована футболістами “Волині” в останні півгодини гри результату не принесла.
В результаті вперше в історії українського футболу команда, що займала після першого круга третю строчку в турнірній таблиці, залишила вищу лігу за підсумками сезону. Отож мрії про єврокубки змінилися прозою життя – восени “Волинь” розпочне чемпіонат у першій лізі.
* * * * *Михайло ФОМЕНКО (головний тренер "Таврії"):
- Ми уявляли, якою буде ця гра - гра нашого суперника була грою за виживання. Нам підкоригували задачу і у випадку вдалого підсумку для нас - я маю на увазі три очки, ми, за сприятливого збігу обставин, могли зайняти п'яте місце. Виходячи з цього, футболісти виходили на футбольне поле й працювали. Те, що від них вимагалося, вони зробили. Звичайно, що покарати суперника за ті моменти для контратак, які були, для цього потрібно більше часу спільної роботи, плюс індивідуальна майстерність.
Віталій КВАРЦЯНИЙ (головний тренер "Волині"):
- Я думаю, що сьогодні не підведення підсумків - просто закінчився чемпіонат, можна сказати, що він закінчився для нас невдало - ми відчували іноді протягом чемпіонату, що може бути таке, тому що так буває, так відчувалося... Є, певно, у житті свої закономірності, від яких не втекти. Що стосується сьогоднішньої гри, то мушу сказати що команда старалась, але те завдання, яке вони отримали - в який футбол грати, й конкретно кожен отримав задачу, й конкретно - команда, всі зіграли досить сумбурно. Напевне, результат тяжів у свідомості футболістів. Але тим не менш, ми бачили, що ми цю команду переграли повністю. Проте сьогодні нам не повезло - Василь не забив пенальті - напевне 13 м'ячів - невдале число. Й плюс, ви бачите, пішли в нашому чемпіонаті "шахи", "арифметика". Навіть суддя на другий тайм, коли дізнався результати матчів, почав щось рахувати - бігати там собі й щось рахувати. Це відчувалося й з мого боку, й з боку усіх уболівальників.
Сьогодні ми прощаємося з вищою лігою, але це не означає що надовго. Ми, так би мовити, кажемо "до побачення". Й коли ми наведемо порядок в господарській частині клубу, коли ми поставимо на більш високий рівень організацію справи, коли в команди буде нормальна перспектива, коли президент буде мати "зелене світло" для вирішення своїх питань щоб можна було команду області нормально утримувати й працювати без тих проблем, які постійно кружились навколо команди, тоді й повернемося. Я думаю, що перша ліга поверне на стадіон болільників - деякі з них "розжиріли" від телебачення, від свят й не хочуть іти на футбол. Напевне, перша ліга їх поверне. Я вже давно відчуваю у нас на Волині, що краще мати перше або друге місце в першій лізі, аніж четверте у вищій або мати перше в другій, ніж третє в першій. Це закономірність. Тому, я вважаю, що біди для волинських уболівальників ми не зробили - ситуація збалансувалась. Мені жаль відданих уболівальників, які відверто серцем уболівали за долю команди, переживали... Важко, але вилітають й сильні клуби.
Ми розстанемося з багатьма гравцями - сьогодні я це побачив. Є дуже багато роботи!
- У перерві Василю Сачку ви якісь слова казали?
- Так, звичайно. Я йому сказав, що коли він робив розбіг на пенальті, то хотів його зупинити, хотів йому якось свиснути щоб він зупинився. Все зроблено неправильно, не було упевненості. Ну, він така скромна людина - мало спортивної злості, тому й так...Зроби нормальний розбіг, Василю... Я їм сказав: "Виграєте, програєте, нічия - нічого страшного немає. Але дайте свої найкращі якості і ви будете кращі". Суперник - третя команда чемпіонату в другому колі, але ми все одно сильніші. Але ми команду переламали й вивели на кращий стан протягом чемпіонату. У нас є багато проблем, але ми сильніші їх були. Просте не повезло нам - шість захисників позаду й кваліфікований воротар - так що тут така справа. Я сказав: "Ну нічого, Василь. Але допоможіть йому. Ти забий з гри, а ви підтримайте його", - так сказав перед виходом на поле. А потім сказав: "Що ж ти розбіг такий зробив? Ніби підкрадався - потрібен сильний, потужний розбіг, удар - і все!". Але так буває.
|
